Коронка (вервиця) до Божого Милосердя: хто буде її молитися, той отримає велике милосердя в годину смерті

8

Боже Милосердя — католицький культ служіння, започаткований святою монахинею Фаустиною Ковальською, відомою як апостол милосердя.

Суть культу Божого милосердя полягає у християнській довірі до Господа Бога і діяльній любові до ближніх. Господь Ісус вимагає «довір’я від усіх створінь» (Щ. 1059) і здійснення вчинків милосердя: дією, словом або молитвою. «Милосердя ти повинна виявляти завжди і всюди до ближніх, не можеш від цього ні усунутися, ні відмовитися, ні оправдатися» (Щ. 742). Христос прагне, щоб Його шанувальники виконали протягом дня хоча б один акт любові ближнього.

Фаустина Ковальська мала кілька видінь, в яких до неї зверталися Ісус Христос і Діва Марія, про що вона розповіла в книзі Щоденник: Боже милосердя в моїй душі.

Образ Божого Милосердя

Його малюнок був показаний у видінні, яке св. Фаустина мала 22 лютого 1931 року в келії Плоцького монастиря. З щоденника сестри Фаустини Ковальської:

«Ввечері, коли я була в келії, побачила Господа Ісуса, зодягненого у біле. Одна рука була здійнята до благословення, а друга – торкалася грудей. З розрізу вбрання на грудях виходили два великі промені: один червоний, а другий блідий. Мовчки вдивлялась я в Господа. Душа моя була переповнена страхом і одночасно великою радістю. Трохи згодом сказав мені Ісус: «Намалюй ікону з того, що бачиш, і підпиши: «Ісусе, уповаю на Тебе». Прагну, щоб цю ікону вшановували спершу у вашій каплиці, а потім – по всьому світу. Обіцяю, що душа, яка віддаватиме шану цій іконі, не занапаститься. Обіцяю їй також перемогу над ворогами ще тут, на землі, а особливо в годину смерті. Я сам боронитиму її, як своєї хвали».

«Коли одного разу сповідник наказав мені запитати Господа Ісуса, що означають ті два промені, які є на тому образі, — я відповіла, що запитаю Господа. Під час молитви я почула такі слова: — Ті два промені означають Кров і Воду, — блідий промінь означає воду, яка усправедливлює душі, червоний промінь означає Кров, яка є життям душ…

Ті два промені вийшли з надр Мого Милосердя тоді, коли Моє конаюче на хресті Серце було пробите списом. Ті промені захищають душі від гніву Мого Отця. Щасливий, хто житиме в їх тіні, бо не досягне його справедлива рука Бога. Прагну, щоб перша неділя після Великодня була святом Милосердя». (Щ. 299)

«Обіцяю, що душа, яка почитатиме цей образ, не загине. Обіцяю їй перемогу над її ворогами вже тут на землі, а особливо в годині смерті. Я сам захищатиму її як Мою славу…»

Година Милосердя

У жовтні 1937 року в Кракові Господь Ісус через святу сестру Фаустину Ковальську доручив вшановувати годину Своєї смерті: «Скільки разів почуєш, що годинник б’є третю годину, потопай уся у Моєму Милосерді, величаючи і прославляючи його, взивай його всемогутність для цілого світу, а особливо для бідних грішників, бо у цю хвилину Моє Милосердя було навстіж відчинене для кожної душі. У цей час випросиш усе для себе і для інших. В ту годину конання звершилась ласка для усього світу. Милосердя перемогло справедливість. Бажаю шани для Мого Милосердя від кожного створіння. У цю хвилину не відмовлю душі ні в чому, яка просить Мене заради Мого Милосердя».

Коронка (вервиця) до Божого Милосердя

Цю вервицю продиктував Господь Ісус св. Фаустині 13-14 вересня 1935 року як молитву щоб перепросити та й угамувати Божий гнів (Щ. 474-476).

Ті, хто промовляють цю вервицю, жертвують Богу Отцю «Тіло і Кров, Душу і Божество» Ісуса Христа, щоб перепросити за гріхи власні, своїх близьких і усього світу, а, єднаючись із жертвою Ісуса, звертаються до тієї любові, якою небесний Отець обдаровує свого Сина, а у Ньому всіх людей. У цій молитві просять і про «милосердя для нас і цілого світу і цим самим здійснюють вчинок милосердя.

Додаючи до цього своє довір’я і виконуючи умови кожної доброї молитви (покора, витривалість, зміст, що відповідає волі Божій), вірні можуть надіятися на сповнення Христових обітниць, які стосуються, зокрема, години смерті: ласки навернення і спокійної смерті. Отримають її не тільки особи, які відмовляють цю вервицю, але і вмираючий, біля якого інші молитимуться її словами. «Коли біля вмираючого промовляють цю вервицю, — сказав Ісус, — вгамовується Божий гнів, і милосердя огортає душу» (Щ. 811). Обітниця в загальному звучить так: «Через відмовляння цієї вервиці подобається Мені дати все, «Через промовляння цієї вервиці, — сказав в іншому місці Господь Ісус, — наближаєш людство до Мене (Щ. 929). Душі, які промовлятимуть цю вервицю, Милосердя Моє огорне (…) В житті, а особливо у годину смерті» (Щ. 754).

Порятунок для вмираючих й найзакаменіліших грішників

Ісус сказав св. Фаустині: «Заохочуй душі молитися цю вервицю… хто буде її молитися, той отримає велике милосердя в годину смерті… Коли вони проказуватимуть цю вервицю в присутності вмираючої людини, Я стану між Моїм Отцем і вмираючим, не як справедливий Суддя, але як милосердний Спаситель… Священики будуть радити її грішникам як останню надію спасіння. Навіть якщо б був найзакаменіліший грішник, коли б він помолився цю вервицю тільки один раз… він отримав би ласки від Мого Безконечного Милосердя… Я бажаю дарувати неймовірні ласки для тих, що уповають на Моє Милосердя… Через цю вервицю ви отримаєте все, якщо те, що ви просите є згідне з Моєю Волею.»(Щ. 474)

Коронка до Божого Милосердя

В ім’я Отця… (Зр.)

На початку:
1 – Отче наш…
1 – Богородице Діво…
1 – Вірую…
1 – Слава Отцю…

На великих зернятах:
Отче Предвічний! Жертвую Тобі Тіло і Кров, Душу і Божество найдорожчого Сина Твого, а нашого Господа Ісуса Христа для перепрошення за наші гріхи і гріхи цілого світу. (5 разів, з інших джерел відомо – 10 разів).

На малих зернятах:
Задля болючих Його терпінь, май Милосердя над нами і над цілим світом.

Закінчення:
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас і цілий світ. Амінь. (Зр.)

Молитва
О Крове і Водо, що виплила з Найсвятішого Серця Ісусового як цілюще джерело Милосердя для нас, на Тебе я уповаю і в Тобі всю свою надію покладаю! Ісусе, на Тебе всю надію свою покладаю!

Джерело