Де четверо, там і шестеро: Мені було 6 років, а братові чотири, коли нас забрала старша сестра…

198

Мені було 6 років, а братові чотири роки, коли нас забрала старша сестра…

Мама часто пuла, гyляла, ми з братом часто залишалися вдома самі без нагляду, сиділи голодні. Джерело

Сестра Наталя старша за мене на чотирнадцять років, є ще старший брат, якому на той момент було близько двадцяти п’яти років, але він пішов з дому, коли йому ледь виповнилося чотирнадцять, з тих пір він рідко давав про себе знати.

Напевно він навіть не знав про те, що у нього є ще брат і сестра.

У той день, коли Наталя нас забрала, мама знову напuлaся і спала на дивані. Сестра прийшла, а ми з братом сидимо і гриземо черствий хліб.

Наталя штовхнула маму.

-Мама я Вальку і Сергійка до себе забираю, я буду про них піклуватися, – сказала сестра матері, ледь відкрила очі.

-Ну і забирай, подумаєш, – сказала мама ображено, впала назад на диван і заснула.

Так ми стали жити з сестрою. Сергійка вона влаштувала в дитячий сад, а мене записала в школу.

Коли я вже вчилася в другому класі я якось помітила, що вона ходить задумлива і весь час посміхається.

-Наталю, а чого ти посміхаєшся? – запитала я її.

-Ой, Валя, скоро заміж виходжу, уявляєш, – радісно сказала мені сестра.

-Заміж, добре, – сказала я,

Радіти тільки я не могла, не було чому радіти, я тоді вже розуміла, що чоловік сестри може нас з братом вигнати, навіщо йому чужі діти. Але я даремно переживала.

Гриша, чоловік сестри, виявився добрим, чуйним і працьовитим хлопцем.

Через деякий час Наталя наpoдила дітлахів, двох хлопчиків, одного за іншим.

Тепер на руках у Наталі було четверо дітей . Я дев’ятирічна, брат семирічний і двоє малюків погодок.

Як двадцяти чотирирічна дівчинка з усім справлялася я не знаю, але Наталя завжди була веселою і життєрадісною.

Правда ми з братом намагалися як могли. Я по господарству все намагалася робити і прибирала, і їжу готувала. Брат Сергій був хуліганом, в школі часто бешкетники, вчився погано.

Одного разу з ним поговорив Гриша, після чергового виклику в школу.

-Сергій, ти розумієш, що могло б бути, якби вас Наталя не забрала? – запитав Гриша.

-Не знаю, з мамкою б жили напевно, – знизав брат плечима.

-А ну поїхали, – сказав Гриша і вони кудись поїхали.

Приїхали години через дві, Сергійко був дуже задумливий.

-Гріш, а куди ви їздили? – запитала я.

-В дитячий будинок, – коротко відповів Гриша.

Після цієї розмови Сергій хуліганити перестав і вчитися став на четвірки і п’ятірки. Наталя тільки ходила дивувалася, що це з братом сталося.

Нещодавно сестра звідкись дізналася, що двоє дітей нашого старшого брата опинилися в дитячому будинку, на сімейній раді довго не думали.

-Звичайно, забирай, навіть розмови немає, – сказав Гриша.

-Дякую, – розплакалася Наталя, – але як ми будемо шість дітей ростити.

-Де четверо, там і шестеро, витягнемо, – серйозно сказав Гриша.

Сьогодні вся наша велика родина їде забирати дітей, моїх племінників, з дитячого будинку.


Источник